Почему ты патриот?
Потому, что нищеброд.
Почему ты нищеброд?
Потому, что идиот.
Почему ты идиот?
Потому, что власть еб..т.
Почему же власть еб..т?
Потому, что патриот...
Г.Балашов
Вы задумывались, что такое настоящий патриотизм?
Я настоящий патриот, люблю Украину. И чем больше думаю о завтрашнем дне, тем больше призываю людей молиться на своё великолепное будущее. Настоящий патриотизм — это борьба за блестящее будущее наших соотечественников и наших детей, а настоящее благополучие всегда связано с деньгами. Молиться на своё собственное благополучие — вот в чём заключается настоящий патриотизм.
И чтобы стать состоятельным народом, нам понадобится свободное хождение валют, право называться европейцами, свобода думать и говорить на том языке, на котором ты сам хочешь, терпимость к непохожим на тебя людям. Главным критерием патриотизма украинского народа должна стать выгода с точки зрения эволюции человечества.
Мы обязаны уничтожить даже саму мысль о защите отечественного товаропроизводителя, о своём сельскохозяйственном будущем. Мы обязаны молиться исключительно на своё богатое постиндустриальное будущее без разрешительной системы и грабительских налогов. Сегодня настоящий патриотизм — это система «5.10», потому что выгодно всем без исключения гражданам Украины.
«ТЫ НЕ ПОМНИШЬ, ЧТО ПРОИСХОДИЛО ДЕСЯТЬ ИЛИ ДВАДЦАТЬ ЛЕТ НАЗАД. А ПОТОМУ СОВЕРШАЕШЬ ТЕ ЖЕ ГЛУПОСТИ, ЧТО И ДВЕ ТЫСЯЧИ ЛЕТ НАЗАД. ХУЖЕ ТОГО, ТЫ ВСЁ ЕЩЁ ИЗО ВСЕХ СИЛ ЦЕПЛЯЕШЬСЯ ЗА ТАКИЕ АБСУРДНЫЕ ПОНЯТИЯ, КАК «РАСА», «КЛАСС», «НАЦИЯ», ОТПРАВЛЕНИЕ РЕЛИГИОЗНЫХ ОБРЯДОВ И, В ТО ЖЕ ВРЕМЯ, ПОДАВЛЯЕШЬ В СЕБЕ ЛЮБОВЬ. ТЫ БОИШЬСЯ ОСОЗНАНИЯ ГЛУБИНЫ СВОЕГО ПРОЗЯБАНИЯ. ВРЕМЯ ОТ ВРЕМЕНИ ТЫ ВЫСОВЫВАЕШЬ ГОЛОВУ ИЗ ДЕРЬМА, В КОТОРОМ ВЕЧНО НАХОДИШЬСЯ, ТОЛЬКО ЗА ТЕМ, ЧТОБЫ КРИКНУТЬ «УРА!». КВАКАЮЩАЯ В БОЛОТЕ ЛЯГУШКА И ТА БЛИЖЕ К ЖИЗНИ, ЧЕМ ТЫ».
Патриотизм есть рабство."
Л.Н. Толстой "Про патриотизм"
Бесплатно жертвовать самым дорогим, своим здоровьем или жизнью.
“Невзоров”
У квітні виповнилося 130 років від дня народження видатного українського філософа, історика, публіциста, ідеолога українського консерватизму В’ячеслава Липинського (1882-1931). На жаль, він сам, як і його спадщина, досі залишаються маловідомими для українців. Між тим, творчість В’ячеслава Липинського, його публіцистика є актуальною й сьогодні. Пропонуємо нашим читачам публіцистичний твір В. Липинського «Хам і Яфет», який вийшов із-під його пера 1926 року до десятої річниці проголошення гетьманської держави Павла Скоропадського.
Десятиліття відродження Держави Української!.. Чому ж її нема? Чому і ця спроба сотворити державу та стати нацією скінчилась руїною, як і всі попередні, в протязі тисячі літ?..
Необуздане хамство і цей раз розвалило Українську Державу. Іншої правдивої відповіді на оці болючі питання нема. Хамство — розуміється не як лайка, а як віками освячене поняття для означення певного типового соціально-психічного явища. Що означає це поняття? Пішло воно від Ноєвого сина. Слава цього сина: згірдлива насмішка над слабістю і наготою батька. Така насмішка — це зовнішня ознака хамства...
Яфет, брат Хама, бачив наготу і слабість батька не гірше, ніж Хам. На вид цей в його молодій душі так само спалахнуло почуття, так само зародився чин. Але чин Яфетовий був інший від чина Хамового. Яфет прибіг до батька, підніс його. Він усіма силами своїми став на поміч батькові. Чому? Бо в Яфеті у відношенню до батька заговорила любов і почуття спільності, а в Хамі — злоба і почуття окремішності.
Абсолютний брак любові до своєї громади, натомість любов тільки до себе, свого «я». Повна відсутність творчої синівської покори, натомість зарозумілість глупої пихи, що «греблі рве» і сама гине. Погорда до батька, коли він слабий, натомість рабство у чужого, коли він сильний, — ось хамство, ось прикмета людей, що живуть на Українській Землі...
В’ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ.
Софья Генриховна! Я не хочу вас пугать. Вы как-то говорили, что хотели бы жить отдельно. Так вот, если вы сию секунду не найдете свободной минутки, не достанете швейную машинку и не подошьете мне брюки, вы будете жить настолько отдельно, что вы не найдете вокруг живой души, не то что мужчину. Что вы носитесь по моей квартире, как лошадь без повозки, что вы хватаете телефон? Это же не вам звонят. Вы что, не видите, как я лежу без брюк? Вы что, не можете достать швейную машинку и подшить мне брюки?
– Да-да-да…
– Все!!! Я ухожу, я беру развод, я на эти пять шекелей выпью, я удавлюсь. Вы меня не увидите столько дней, сколько я просил вас подшить мне брюки.
– Да-да-да…
Я пошел к Арону:
– Слушай, Арон, ты можешь за пять шекелей подшить мне брюки?
– Что такое? – сказал Арон. – Что случилось? Что, твоя теща Софья Генриховна не может найти свободную минуту, достать швейную машину и подшить тебе брюки?
– Может, – сказал я. – Но я хочу дать заработать тебе. Ты меня понял?
– Нет, – сказал Арон, и за 20 минут подшил мне брюки.