Наконец-то украинские экономисты начали видеть очевидное! Оказывается, в странах, где выгодно и удобно вести бизнес, много денег.
Читаю блог одного из них.
Экспорт Сингапура и Гонконга выше, чем их внутренний валовый продукт. Как же так получается, удивляется он, чтобы экспорт товаров и услуг был больше того, что страна производит. И делает вывод — «это обычные оффшоры, которые помогают в мировом масштабе «мыть деньги» и «гонять контрабанду»… Далее он пишет, дескать, грязные деньги — не вариант для Украины, даже если это сотворит экономическое чудо и поможет Украине обогнать Сингапур и Гонконг по всем параметрам и показателям.
На примере одного отдельно взятого специалиста мы видим, как граждане Украины наступают на те же грабли, размышляя о псевдонравственности, а на самом деле придумывают отговорки, чтобы не менять порочную систему своей нищеты. Но пусть они зададут себе вопрос, морально ли лишать детей возможностей, качественного образования, а родителей — качественной медицины. Морально ли клянчить деньги у всего мира, признавая своё полное политическое и экономическое банкротство. И если Сингапур и Гонконг настолько грязны в своих экономических методах, то почему именно к ним едут открывать представительства крупнейшие корпорации мира…
Как это часто бывает с украинскими специалистами, они внезапно «прозревают» после совета какого-нибудь именитого западного эксперта. На сей раз помогли знаменитый экономист, соавтор теории предложения в экономике Артур Лаффер и экономист СНГ, старший научный сотрудник Института мировой экономики Петерсона, профессор Андерс Аслунд. Очень надеюсь, что эти уважаемые господа помогут осознать гражданам Украины, что у денег нет чистоты, что деньги являются ценностью, которую можно и следует ставить во главу угла экономической политики страны.
Дорогие граждане Украины! Я хочу отмывать грязные деньги со всего мира! Я хочу, чтобы здесь открывали штаб-квартиры международные корпорации, чтобы через нашу страну проходили денежные потоки, чтобы Украина стала торговой площадкой для развитых стран. И я очень хочу, чтобы в результате всего этого ваша средняя месячная зарплата поднялась до $5000. Да, чтобы вы получали столько же, как жители аморальных оффорных зон. Чтобы ваши дети могли учиться в лучших вузах, а родители получали высокие пенсии и необходимый медицинский уход.
P.S.:
Представляем вашему вниманию избранные цитаты ведущих мировых экономистов, упомянутых выше.
«У всіх країнах, де я був і працював упродовж багатьох років, ключ до успіху полягає в уникненні надмірного оподаткування.
Потрібно, щоб ставка податку була достатньо низькою, щоб люди добровільно це виконували.
Чим нижча ставка, тим краще. І мені, скажімо, подобалася б податкова система "все по 10%".
… зараз Україна у дуже непростій ситуації, а тому їй потрібне радикальне скорочення податків. Якщо не зараз, то коли?
Ось що я вам скажу: просто в той день, коли буде знижено податки – вже в той самий день вигоду отримують всі, хто заробляє та чесно сплачує податки. І от коли економіка зросте і набуде нових великих розмірів, от тоді буде час хвилюватися про пенсіонерів.
Ваше процвітання і успіх прийдуть не від вашого уряду, а від українців, які працюватимуть на себе.
Потрібні наступні речі: податок за низькою ставкою, стриманість у видатках, зменшення бюджету, здорові гроші, вільна торгівля, жодних бар’єрів, мінімум регуляцій. І до бісової матері всі перешкоди, якщо треба рятувати Україну!
Вам треба наслідувати те, що робили європейці 150 або 100 років тому, а не те, що вони роблять зараз. Не робіть того, що зараз роблять багаті. Робіть те, що вони зробили для того, щоб стати багатими.
Саме тому я можу впевнено стверджувати: Німеччина досягла успіху через зменшення податків, вчинене Людвігом Ергардом (міністр економіки в уряді Конрада Аденауера та його наступник на посту федерального канцлера - ЄвроПравда), а зовсім не через соціальну систему» А. Лаффер
«У шведському пенсійному фонді працює тисяча чоловік. Знаєте, скільки в українському? Майже 40 000! Жодної причини для їх існування немає. У Центробанку України працювало на початку минулого року 11 000 осіб, у Швеції — 400. Навіщо вам "азарівська" податкова система?!» А. Аслунд
